Помилкові діагнози

Лікуючим лікарям досить часто в своїй практиці доводиться мати справу з помилковими діагнозами - випадками, коли хтось із колег через схожість симптомів визначив не ту хворобу і пацієнту призначили не те лікування, що в кінцевому результаті може призвести до різних наслідків і навіть трагічним. З метою обміну досвідом вважаємо за необхідне поділиться інформацією про подібні випадки.

Пацієнт М., 36 років, скаржився на болі в крижах протягом 5-6 років, весь цей час знаходився під спостереженням і лікуванням у невролога з діагнозом поперековий радикулоневрит. В інтернеті прочитав, що це може бути простатит і потрібно звернутися до уролога. Цікаво, що в аналізі сечі вираженого запального процесу (лейкоцити 4-5-6 в полі зору). При огляді простата збільшена, набрякла, болюча при пальпації. В аналізі секрету простати - лейкоцити 50-60 в полі зору. При посіві секрету простати виявлено стрептокок. Встановлено діагноз: хронічний простатит. Після призначення відповідної терапії і проведення комплексу лікування явища радикулоневритів були зняті, болю немає.

Пацієнт К., 42 роки, скаржився на болі в промежині, що посилюються при дефекації протягом 8 років. Перебував під наглядом проктолога з діагнозом геморой. Після бесіди з'ясувалося, що на протязі 2-3 років хворий відзначає порушення ерректільной функції і ранню еякуляцію. При огляді у пацієнта дійсно виявлено геморой, а при огляді простати виявлена ​​її різка болючість, набряклість, згладжена серединної борозни. В аналізі секрету простати лейкоцити покривали все поле зору, при посіві був виявлений золотистий стафілокок в діагностичному титрі. Встановлено діагноз: хронічний простатит. Після призначення курсу відповідної терапії і проведення комплексу лікувальних заходів вдалося повністю зняти скарги пацієнта і прибрати прояви геморою.

Дитина, 3 роки, хлопчик. Привела мати, у напрямку педіатра. Протягом 9 місяців двічі пройшов курс лікування з приводу пієлонефриту. Зі слів матері, в аналізі сечі лейкоцити 40-50 в полі зору як були, так і залишилися після призначення антибіотиків. При бесіді з матір'ю з'ясувалося, що у дитини хронічний запор і при чергових болях в животі був зданий черговий аналіз сечі. При огляді зовнішніх статевих органів було виявлено фімоз і скупчення смегми в препуциальном мішку. Після видалення синехій і ревізії препуціальной області видалено до трьох мілілітрів гнійного вмісту. Таким чином, була виділена головка, ну, а питання пієлонефриту закрився.

Симптоми багатьох захворювань схожі між собою, тому від помилкового діагнозу не застрахований ніхто. Для правильної діагностики потрібен час, а також сучасні засоби і методи діагностики.

Будьте уважні до свого організму - і станете менше хворіти!